САМОВЛАДА́ННЯ, я, сер. Здатність володіти собою; витримка, холоднокровність. Старий князь вислухав сотника з належним спокоєм і самовладанням (Іван Ле, Наливайко, 1957, 37); — Я вже виплакалась допіру. — Мирослава звела обличчя з сухими очима і заговорила знову: — Марія Кирилівна мене потішала тим, що це з кожною спочатку буває отак, що самовладання не приходить одразу (Андрій Головко, II, 1957, 587); Наказувала собі [Тамара] бути спокійною, за всяких обставин не втрачати самовладання (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 31).
САМОВЛАДАННЯ
Тлумачення слова