САМОВЛА́ДА, и, жін., рідко. Те саме, що самовладання. У хлопчика відразу зникав з обличчя безпомічний дитячий вигляд.. На ньому зразу з’являвся якийсь дивний, не дитячий спокій, самовлада і певність у собі (Степан Васильченко, II, 1959, 8); — Не вбивайте мене, дядьку, — сказав хлопець і заплакав, остаточно втрачаючи самовладу, — пустіть жити! (Юрій Яновський, Мир, 1956, 142).
САМОВЛАДА
Тлумачення слова