САМОВІДРЕ́ЧЕННЯ, я, сер. Те саме, що самозречення. Коли ми були в нужді, по смерті батька, з якою витривалістю, з яким самовідреченням вона зносила все, уривала собі від рота, щоб не дати нам із мамою почути недостатку! (Іван Франко, VI, 1951, 293); — Не можу, — відповів з героїчним самовідреченням бравий вояка Швейк, — мушу бути в канцелярії, ану ж хтось телефонуватиме (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 351).
САМОВІДРЕЧЕННЯ
Тлумачення слова