САМОВІДЧУТТЯ́, я, сер. Відчуття власного морального або фізичного стану;
// Здатність свідомо осягати навколишнє; притомність. Міцний і запашний дим [сигари] стверезив [отверезив] її і повернув їй самовідчуття (Юрій Смолич, Прекрасні катастрофи, 1956, 95);
// Усвідомлення, відчуття в собі яких-небудь властивостей. Який багатий наш народ на веселощі — буйні, пристрасні, всевладні! Це самовідчуття своєї сили в народі — найчудовіша його риса (Терень Масенко, Життя.., 1960, 131).
САМОВІДЧУТТЯ
Тлумачення слова