САМОВБИ́ВЦЯ, і, чол. і жін. Те саме, що самогубець. Як самовбивцю, поховали її саму собі в глухому кінці кладовища, на голій місцині (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 140); [Артур (ідучи):] Ви навіть самі не уявляєте, що ви розбомбили, Рандольф Крауфорд. Ви — живий самовбивця (Вадим Собко, П’єси, 1958, 94).
САМОВБИВЦЯ
Тлумачення слова