САМОВА́РНИК, а, чол.
1. Майстер, що виготовляв самовари.
2. розм., рідко. За часів Великої Вітчизняної війни — умовна або жартівлива назва мінометників. — Давайте, «самоварники»! — гукнув поранений мінометникам навздогін. — За Парламентом їх (фашистів) збилося, як сарани (Олесь Гончар, III, 1959, 286).