САМОРУ́Х, у, чол., філос. Вічний рух і розвиток матерії, що відбувається внаслідок притаманних їй суперечностей, боротьби протилежностей. Досягнення сучасної фізики свідчать про те, що матеріальний світ — це вічний процес саморуху матерії, який слід розуміти як процес якісних перетворень, як єдність утворення та руйнування (Наука і життя, 4, 1965, 16).
САМОРУХ
Тлумачення слова