САМОРОЗКРИТТЯ́, я, сер. Розкриття себе, вияв своїх особливостей, характерних рис (про людину). У малосюжетних новелах Стефаника велика роль надавалася саморозкриттю персонажів, їхній мовній характеристиці (Радянське літературознавство, 9, 1965, 39); Те дивне саморозкриття, яке взагалі властиве Рильському більше, ніж кому із поетів світової літератури, у його останніх піснях, особливо у циклі «Таємниця осіннього листя», досягає найвищих емоційних регістрів (Вітчизна, 7, 1965, 201).
САМОРОЗКРИТТЯ
Тлумачення слова