САМОПРА́ВСТВО, а, сер. Порушення законного порядку при вирішенні яких-небудь справ; самовільне здійснення чогось; свавілля. — Як оборонець сиверських козаків, я.. прошу пана підкоморія.. визнати наїзд на ухід шляхетного козака Барила за акт самоправства і грабіжництва (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 251).
САМОПРАВСТВО
Тлумачення слова