САМОПОВТО́РЕННЯ, я, сер. Повторення чого-небудь раніше сказаного, написаного чи зробленого самим собою. Не може не вражати у багатьох книгах віршів те, що слід було б назвати художнім застоєм і безконечним самоповторенням. Одні й ті ж форми, ті ж гладенькі катрени, ті ж рими (Про багатство літератури, 1959, 100).
САМОПОВТОРЕННЯ
Тлумачення слова