САМОПЛИ́ВОМ, присл.
1. Силою власної ваги (про рух рідин і сипких речовин). Звівши відповідні споруди, води Дніпра можна направити в степ самопливом (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 252); Агрегат за зміну заправляється добривами не менше 10 раз. Добрива надходять у бачки культиватора самопливом через шланг.. малого перетину (Хлібороб України, 8, 1967, 25).
2. перен. Само собою, неорганізовано, без плану, керівництва. Перемога нового, передового в теорії і практиці комуністичного будівництва не приходить стихійно, самопливом. Вона досягається в боротьбі з відсталим, консервативним (Комуніст України, 1, 1962, 15); Отак і виходить: історико-біографічний жанр розвивається, по суті, самопливом — «хто як вміє, так і піє» (Літературна Україна, 3.XII 1968, 3).