САМООНОВЛЕННЯ

САМООНО́ВЛЕННЯ, я, сер. Дія і стан за знач. самооновлюватися. Обмін речовин, який лежить в основі самооновлення, є необхідною умовою існування життя (Знання та праця, 7, 1967, 11); Без повсякденного трудового творчого напруження органи тіла поступово втрачають здатність до самооновлення, передчасно відмирають (Наука і життя, 4, 1962, 50); «Боротьба за стиль» не могла не позначитися на творчих пошуках А. Малишка, бо ж і інші поети його покоління в цей час пережили період інтенсивного самооновлення (Радянське літературознавство, 1, 1970, 47).