САМООБМАН

САМООБМА́Н, у, чол. Обман самого себе; навіяння собі думок, що не відповідають дійсності. Галасують, хваляться, а чим хвалитися? Чи не краще зважити все тверезо і подивитися правді в очі? Адже самообман — страшна хвороба… (Микола Ю. Тарновський, День.., 1963, 220); Ольга промовчала, і він заговорив знову: — Ви не бійтесь, що я вас скомпрометую перед вашими кавалерами. Не треба займатись самообманом, панно Річинська. Тепер, коли ви станете «панною без посагу», вони й так не дуже будуть набиватись (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 529).