САМОЛЮБУВАННЯ

САМОЛЮБУВА́ННЯ, я, сер. Любування самим собою, своїми достоїнствами, успіхами і т. ін. Нарисам Чужбинського можна закинути, що в них в зайві дрібниці, певне самолюбування автора, що він інколи тільки згадує те, про що нам хотілося б почути докладну розповідь (Радянське літературознавство, 3, 1964, 151); Прожиті нами роки були тяжкими і світлими, грізними і натхненними — усією своєю мужньою трудністю вони допомагали нам очиститись від скверни етики індивідуаліста, ревнивої, пройнятої.. самолюбуванням (Радянська Україна, 22.III 1964, 1).