САМОЛІКВІДА́ЦІЯ, ї, жін. Ліквідація, що відбувається внаслідок занепаду, непотрібності та ін. чого-небудь. Так і зачах [Марковський] після самоліквідації консисторії й через два роки вмер (Іван Ле, Міжгір’я, 1953, 24); Зростання авторитету Комуністичної партії серед українських трудящих мас, особливо серед селянства, привело до самоліквідації цієї дрібнобуржуазної, націоналістичної партії [боротьбістів] (КПУ в резолюціях і рішеннях.., 1958, 42).
САМОЛІКВІДАЦІЯ
Тлумачення слова