САМОКАРТА́ННЯ, я, сер. Засудження своїх вчинків, поведінки, викликане усвідомленням своєї вини. В її мислях не було самокартання, як і не було чогось схожого на запізніле каяття (Натан Рибак, Час.., 1960, 409).
САМОКАРТАННЯ
Тлумачення слова
САМОКАРТА́ННЯ, я, сер. Засудження своїх вчинків, поведінки, викликане усвідомленням своєї вини. В її мислях не було самокартання, як і не було чогось схожого на запізніле каяття (Натан Рибак, Час.., 1960, 409).