САМОДОСТА́ТНЬО. Присл. до самодостатній. Чи не є причиною невдач багатьох авторів статей і рецензій те, що вони розглядають твір самодостатньо, не помічають, що він є лише струмком у загальному літературному потоці (Вітчизна, 4, 1963, 121).
САМОДОСТАТНЬО
Тлумачення слова