САЛГА́Н, а, САЛОГА́Н, САЛОГО́Н, а, чол., діал.
1. Бойня разом із салотопнею. Восени став він до одного різника у салогон, щоб топити (Панас Мирний, I, 1954, 48).
2. Різник. Усе тіло управителя було натоптане в міру жиром, а більше силою; вона, очевидно, передалася від батька-салогана, який колись, бувало, ..вивертав догоричерева найбільшого кабана і, хизуючись, миттю вбивав у його серце вузького, кров’ю вибіленого колія (Михайло Стельмах, I, 1962, 22).
3. Салотоп. Мій батько мав свою різницю і продавав м’ясо, але більш того він був салганом (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 311);
// Власник салотопні.