САКСОФО́Н, а, чол. Мідний духовий музичний інструмент із характерним тембром. Урвався ритм танго, і неприродно застогнав ніби насмерть ранений саксофон (Іван Ле, Мої листи, 1945, 7); Завивання саксофонів і оглушний перестук барабанів мало заважали йому (Натан Рибак, Час.., 1960, 117).
САКСОФОН
Тлумачення слова