САКРАМЕНТА́ЛЬНИЙ, а, е.
1. Який стосується релігійного культу; обрядовий, ритуальний;
// Який дуже цінують, оберігають; священний, заповітний.
2. Який став звичним, узвичаєним; традиційний. Рапорт [Нечіпая] починався безперечно панічною заявою про те, що висунення [на посади] уже не досягло поставленої мети, і кінчався сакраментальною фразою про занепад фізичних і моральних сил (Іван Микитенко, II, 1957, 530); В недалекому майбутньому помре природною смертю сакраментальне запитання: «Мені ніхто не дзвонив?» Автоматична приставка-секретар прийме виклик, коли вас немає вдома (Наука і життя, 1, 1967, 16).
3. Який має сумнівну або погану славу; горезвісний. Природна потреба школярів у поезії часом породжує сакраментальні альбоми (Літературна Україна, 4.XII 1962, 2); Ладен Безбородько [персонаж із роману М. Стельмаха «Правда і Кривда»], — аби.. сакраментальна «цифра справна була», — жати зелене ще жито (Вітчизна, 1, 1962, 165).