САДИ́ЗМ, у, чол.
1. Статеве збочення, пов’язане з намаганням заподіяти партнерові біль під час статевих зносин.
2. Патологічна пристрасть до жорстокості, катування, насолода від страждань інших. Для його [фашиста] підленької душі було байдуже, чим скінчиться допит: чи розповість полонянка що-небудь, чи ні. Садизм випалив в ньому навіть почуття практичного розрахунку, і він бажав тільки одного: насолоди, звірячої хтивої насолоди від споглядання людських мук (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 126).