САДОНУТИ, ну, неш, док., перех. і неперех., однокр., розм. Підсил. до саднути. — Вона .. як садоне мене у груди, так я аж під лавою опинився (Олекса Стороженко, I, 1957, 37); Дорош садонув його ногою в живіт. Німець відлетів у кущі (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 319);
// безос. — Здорово, здорово садонуло… Ну, куди ж влучило? — натягаючи шапку, жваво розпитував старий (Олесь Гончар, II, 1959, 217).
САДОНУТИ
Тлумачення слова