САДІВНИ́ЦЬКИЙ, а, е. Стос. до садівництва (у 1 знач.). Допомагав [Пилип] людям розводити сади, вчив їх садівницького мистецтва, прищеплював молоді любов до природи (Юрій Мельничук, Коли кров.., 1960, 116);
// Який займається садівництвом, роботою в саду. В колгоспах, які одержують високі доходи від садівництва, як правило, створено постійні садівницькі бригади (Колгоспник України, 1, 1957, 7);
// Признач. для робіт у саду, для догляду за садом. Стежкою йде людина, озброєна садівницьким ножем, тримаючи в руці зрізані сухі галузки (Юрій Яновський, I, 1954, 227).
САДІВНИЦЬКИЙ
Тлумачення слова