САБОТА́ЖНИК, а, чол. Той, хто саботує, вдається до саботажу. Необхідні екстрені заходи боротьби з контрреволюціонерами і саботажниками (Ленін, 35, 1973, 150); Грізно клялися [делегати], що твердою рукою молота і плуга візьмуть саботажників за горло (Олесь Гончар, II, 1959, 187).
САБОТАЖНИК
Тлумачення слова