САБАНТУЙ

САБАНТУ́Й, я, чол. У башкирів і татар — народне свято з нагоди закінчення весняних польових робіт;
//  перен., розм. Жорстокий бій; артилерійська підготовка. — Командир дивізіону усвідомив, яку задачу має виконати сьогодні наш артдивізіон? — Так, все зрозуміло: генеральний сабантуй, товаришу полковник (Ле і Левада, Південний захід, 1950, 410).