РИ́ЗНИЧИЙ, чого, чол. Той, хто відає церковним майном, ризницею. — На коліна! — пошепки тюкнув на Омелька старий та сивий.. ризничий, сам падаючи ниць перед царем (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 546).
РИЗНИЧИЙ
Тлумачення слова
РИ́ЗНИЧИЙ, чого, чол. Той, хто відає церковним майном, ризницею. — На коліна! — пошепки тюкнув на Омелька старий та сивий.. ризничий, сам падаючи ниць перед царем (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 546).