РИВКИ́Й, а, е. Який здійснюється, відбувається ривком, ривками. Воловик зробив ривкий рух, ударив рукою по каганці. Жовтий язик сховався в темряві (Григорій Епік, Тв., 1958, 544); Похмурі козаки швидко крокували, спотикаючись на льодових торосах, що примхливо погорбили крижану поверхню лиману. Ривкими холодними струменями турляв у спину «кримчак» (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 167).
РИВКИЙ
Тлумачення слова