РИ́ТИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до рити 1—4.
2. у знач. прикм., заст. Тиснений. На особливу увагу заслуговує димлений — чорний посуд з ритим або згладженим геометричним орнаментом (Народна творчість та етнографія, 1, 1973, 53).
РИТИЙ
Тлумачення слова