РИ́ТВИНА, и, жін., рідко. Глибока вибоїна, перев. з водою, болотом; ковбаня. [Лікар:] Біг [Пузир], себе не тямлячи, та через ритвину схибнувся, упав з розмаху навзнак (Карпенко-Карий, II, 1960, 369).
РИТВИНА
Тлумачення слова
РИ́ТВИНА, и, жін., рідко. Глибока вибоїна, перев. з водою, болотом; ковбаня. [Лікар:] Біг [Пузир], себе не тямлячи, та через ритвину схибнувся, упав з розмаху навзнак (Карпенко-Карий, II, 1960, 369).