РИСУВА́ТИСЯ, уюся, уєшся, недок.
1. Те саме, що малюватися 2—4. Його велична постать дивно рисувалася на червонім тлі пожару (Іван Франко, V, 1951, 20); Смеркалось. Антін в’яло минав квартал за кварталом. Дивився, як поволі дерева пірнали в сизий туман та рисувались на небі, як темні жилки на перламутрі (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 284); В перспективі перед нею рисується по кількох або кільканадцятьох літах служби самостійний поштовий уряд десь на провінції (Іван Франко, II, 1950, 291); В пам’яті Соні рисується стать доброго учителя і уся його доля зла (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 418).
2. Виставляти себе напоказ, хизуватися, поводитися манірно. Оксана одразу зрозуміла, що їй немає потреби рисуватися, напускати на себе те, чого в ній і близько немає (Дмитро Ткач, Крута хвиля, 1956, 181); — Ти рисуєшся, — враз вигукнула Ніна, — бо… бо це нікому не потрібна жертва! (Олесь Донченко, V, 1957, 469).