РИСУВА́ЛЬНИК, а, чол.
1. Те саме, що малювальник. Талановитий декоратор і здібний рисувальник, він добре компонував рослинні мотиви і дуже вдало поєднував прикраси з формою предмета (Народне мистецтво західних областей України, 1966, 60); Значення Шевченка як живописця, рисувальника, гравера само вже могло б забезпечити йому почесне місце в історії мистецтва (Максим Рильський, III, 1956, 244).
2. заст. Кресляр. — Інженерів маєте? — Крім себе, нікого. Чотири техніки та ще рисувальники сидять на проекті… (Іван Ле, Міжгір’я, 1953, 47).