РИ́СКАТИ, аю, аєш, недок. Бігати, їздити і т. ін. в пошуках кого-, чого-небудь. Три брати і ще кілька любечан з ними засідлали коней, поїхали слідом Анта, довго рискали в лісі, нічого там не знайшовши, виїхали в поле (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 16); Селами рискають посіпаки, б’ють стариню за втікача-сина, знущаються, рвуть (Гнат Хоткевич, II, 1966, 88);
// розм. Ходити, блукати довго або по багатьох місцях з певною метою. — Глухий степ домівкою став їй [Ганні] тепер, вовчицею рискає навкруги, колишніх подруг своїх погубити б готова… (Олесь Гончар, II, 1959, 172).
РИСКАТИ
Тлумачення слова