РИ́СЯЧИЙ, а, е. Прикм. до рись 1;
// Такий, як у рисі, який нагадує чим-небудь рись. Баржі вів пароплав «Старанний», яким командував старий знайомий Хоми, колишній матрос Єфим — тепер Єфим Ілліч, тридцятилітній, квадратний чоловік з рисячими очима, розважливий, статечний і дуже суворий капітан (Максим Горький, II, перекл. Ковганюка, 1952, 346);
// Зробл. із шкіри рисі. Взимку козацька старшина носила соболеві, рисячі, лисячі та інші шуби (Нариси з історії українського.. мистецтва, 1969, 20).
РИСЯЧИЙ
Тлумачення слова