РИПУ́ЧО, присл. Те саме, що рипуче. Одноманітно, безугавно, рипучо кричав десь в улоговині деркач (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 289).
РИПУЧО
Тлумачення слова
РИПУ́ЧО, присл. Те саме, що рипуче. Одноманітно, безугавно, рипучо кричав десь в улоговині деркач (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 289).