РИПУ́ЧІСТЬ, чості, жін. Властивість за значенням рипучий. Ідучи невтоптаними стежками, Марко відчув, що сніг поволі втрачає свою суху рипучість і вже тільки м’яко вгинається під чобітьми й провалюється з тихим шелестом (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 375).
РИПУЧІСТЬ
Тлумачення слова