РИПУ́ЧЕ, присл. Видаючи або створюючи рип (див. рип 1). — Скільки ж пану треба? — спитав він по хвилі. І голос його бринів сухо й рипуче (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 281).
РИПУЧЕ
Тлумачення слова
РИПУ́ЧЕ, присл. Видаючи або створюючи рип (див. рип 1). — Скільки ж пану треба? — спитав він по хвилі. І голос його бринів сухо й рипуче (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 281).