РИПОТІТИ, очу, отиш, недок. Підсил. до рипіти 1. Рипотять швидкі ступні по усланій білим снігом землі (Панас Мирний, III, 1954, 37); Порипуючи снігом, збіг [Тимко] з ґанку. Слідом за ним рипотіли Марко і Коростильов (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 485).
РИПОТІТИ
Тлумачення слова