РИПЛИ́ВИЙ, а, е. Який має властивість рипіти. По твердому, рипливому снігу стелились довгі тіні від дерев, хат, тинів (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 70); В цю мить за високим тином садиби майнули круторогі воли, розчинилися рипливі ворота і перша мажа бажаної валки в’їхала на двір (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 14).
РИПЛИВИЙ
Тлумачення слова