РИ́НВОЧКА, и, жін. Зменш. до ринва. Од зруба до цебра, що під осикою, теж ринвочка не дуже довга… (Андрій Головко, I, 1957, 196); Уляна повернулася з роботи, коли в домі всі спали. Знайшла на умовному місці, під плющем у ринвочці, зробленого з дротини ключа (Ігор Муратов, Жила.. вдова, 1960, 208).
РИНВОЧКА
Тлумачення слова