РИ́НОЧКА, и, жін. Зменш. до ринка. — Та хоч би ж олією помастив [хліб], он у миснику в риночці (Андрій Головко, II, 1957, 87); Хлоп’я підіймає голову до вікна, тут, на підвіконні, в старих риночках стоять калачики (Михайло Стельмах, II, 1962, 124).
РИНОЧКА
Тлумачення слова