РИМУ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до римувати 1. Коли поруч стоять два римуючі інфінітиви, то краще один з їх брати в короткій формі. Замість бажати знати, краще сказати бажати знать (Володимир Самійленко, II, 1958, 368).
РИМУЮЧИЙ
Тлумачення слова