РИ́ГЕЛЬ, я, чол. Горизонтальний елемент деяких будівельних несучих конструкцій. Якщо ґрунт слабкий, до стояків опори болтами прикріплюють ригелі, і тільки після цього котлован засипають, добре утрамбовуючи землю (Сільські лінії електропередачі, 1956, 115); У сегментних затворах, які перекривають великі прольоти, головні ригелі роблять у вигляді ферм, а допоміжні — з профільованої сталі (Довідник сільського будівельника, 1956, 120).
РИГЕЛЬ
Тлумачення слова