РИЦАР

РИ́ЦАР, я, чол. Те саме, що лицар. Кінних воїнів-феодалів називали рицарями (Історія середніх віків, 1955, 32); Матросе, відважний матросе, Нової Іспанії рицар, Збудив ти захоплення й подив У людства всієї землі (Леонід Первомайський, З глибини, 1956, 36); Безстрашний рицар революції Фелікс Дзержинський довгий час був живою ланкою, яка поєднувала російський і польський робітничий рух (Максим Рильський, III, 1955, 57);  * У порівняннях. Вася Багіров.. турботливо накидає дівчині на плечі палатку, як справжній рицар! (Олесь Гончар, III, 1959, 201).