РИ́БОЧКА, и, жін.
1. Зменш.-пестл. до риба 1. На березі Рибалка молоденький На поплавець глядить і примовля: «Ловіться, рибочки, великі і маленькі!» (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 76); * У порівняннях. Дівчина уродлива, Рум’яна та й жартівлива,.. Гарная, як квіточка, Весела, як рибочка (Українські народні ліричні пісні, 1958, 85).
2. Пестливе звертання до дівчини, жінки. — Матусенько, ріднесенька, рибочко, голубочко, перепілочко! Не зопиняй [зупиняй] же мене (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 423); Розкушу я горішечок надвоє, надвоє, А ядерцем поділимся, рибочко, обоє (Коломийки, 1969, 157).