РИ́БКА, и, жін.
1. Зменш.-пестл. до риба 1. Ми їх витягали на сонце, тих яскравих, розмальованих рибок, більше подібних до екзотичних квітів, аніж до риб (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 300); І річечка недалечко петляє, і лісових ягід досхочу, і тетерюків сила-силенна. А в річечці, глянь, рибка виграє (Олесь Донченко, II, 1956, 8); * У порівняннях. Діточок бог дав тільки дівчинку, Оксану. Цокотуха така! як рибка весела, а проте розумне й слухняне дитятко (Марко Вовчок, I, 1955, 85).
▲ Золота рибка — одомашнений китайський золотий карась. В фонтанах плавали золоті рибки (Нечуй-Левицький, III, 1956, 295); Перші відомості про вирощування золотих рибок у штучних водоймах Китаю датуються 968 роком н. е. (Знання та праця, 1, 1972, 18); Летюча рибка див. летючий.
♦ Ловити рибку в каламутній воді див. ловити.
2. Пестливе звертання до дівчини, жінки. Пішов старий, покликав меншу дочку: — Тетянко, йди, моя рибко, до сестриці: вона у великій печалі, — розважатимеш її (Марко Вовчок, I, 1955, 93); [Ряженко:] Ну, рибко моя… Які новини? (Іван Микитенко, I, 1957, 287).