РИБЧИ́НА, и, жін.
1. розм. Маленька риба. * У порівняннях. На бережку у ставка, На дощечці у млинка Фартух прала дівчина, Нлескалась, як рибчина (Українські народні ліричні пісні, 1958, 85); Неначе злякані рибчини, тріпочуть у повітрі дрібненькі вербові листочки (Юрій Мушкетик, Чорний хліб, 1960, 81).
2. Пестливе звертання до дівчини, жінки. Вийди з хати, дівчино, Потанцюєм, рибчино! (Українські поети-романтики.., 1968, 460).