РВУ́ЧИЙ, а, е, діал. Рвучкий. В воді каміння велике, гостре,.. вода рвуча, розпінена, а зимна! (Ольга Кобилянська, I, 1956, 486); * Образно. Де ж ті слова, що в форму красоти замкнуть чуття бурхливу річку рвучу? (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 195).
РВУЧИЙ
Тлумачення слова