РВІ́ЙНО, рідко. Присл. до рвійний. Поглянь, уся земля тремтить В палких обіймах ночі, Лист квітці рвійно шелестить, Траві струмок воркоче (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 41); Віктор рвійно схопився руками за стропи [парашута], натягнув… (Павло Автомонов, Коли розлучаються двоє, 1959, 335).
РВІЙНО
Тлумачення слова