РУТИННИЙ

РУТИ́ННИЙ, а, е. Який ґрунтується на рутині; шаблонний. Поєднання диктатури пролетаріату з новою демократією для трудящих, — громадянської війни з найширшим залученням мас до політики, — таке поєднання не дається відразу і не вкладається в затаскані форми рутинного парламентарного демократизму (Ленін, 37, 1973, 60);
//  у знач. ім. рутинне, ного, сер. Те, що стало шаблоном, характеризується відсталістю. Будівництво комуністичного суспільства — це водночас і боротьба з віджилим, рутинним в усіх сферах людської діяльності (Комуніст України, 10, 1967, 24).