РУТИНЕ́РСТВО, а, сер. Поведінка рутинера; слідування рутині. Мартович, бачачи у рідному краї неуцтво, темряву, сліпу покору, закостеніле рутинерство, боягузтво, заходився реготати на цілий світ, сміятися, може, кривавими сльозами, але таки сміятися (Літературна Україна, 16.II 1971, 1).
РУТИНЕРСТВО
Тлумачення слова